халтурити
ХАЛТУ́РИТИ, рю, риш, недок., розм.
1. Займатися якою-небудь роботою понад основну для побічного легкого заробітку.
2. Несумлінно, неакуратно працювати.
Писав жартома, що тепер маю право халтурити, не готуватись до уроків (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)