ханаанці
ХАНАА́НЦІ, ів, мн. (одн. ханаа́нець, нця, ч.; ханаа́нка, и, ж.). Стародавня назва народів Палестини та Фінікії (Ханаану).
[Річард:] Не знав я, батьку, що християнин мусить гордувати створінням божим. Сам Христос ходив до самарян і ханаанців — чим же сі дикуни від тих народів гірші? (Л. Укр., III, 1952, 67).
Словник української мови (СУМ-11)