хандра
ХАНДРА́, и, ж. Похмурий настрій, нудьга, пригніченість.
Я ніс в душі хандру великосвітську, Що зветься сплін (П. Куліш, Вибр., 1969, 378);
Було Їй [Білочці] сказано: нікуди не втікать І панову хандру потроху розважать (Гл., Вибр., 1957, 143).
Словник української мови (СУМ-11)