хандра —
ХАНДРА́¹, и, ж. Похмурий настрій, нудьга, пригніченість. Я ніс в душі хандру великосвітську, Що зветься сплін (П. Куліш); Було Їй [Білочці] сказано: нікуди не втікать І панову хандру потроху розважать (Л. Глібов); – Чого ж тоді спішишся?...
Словник української мови у 20 томах
хандра —
ХАНДРА́, и, ж. Похмурий настрій, нудьга, пригніченість. Я ніс в душі хандру великосвітську, Що зветься сплін (П. Куліш, Вибр., 1969, 378); Було Їй [Білочці] сказано: нікуди не втікать І панову хандру потроху розважать (Гл., Вибр., 1957, 143).
Словник української мови в 11 томах
хандра —
Хандра, -ри ж. Норовистая кобыла. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка