Значення в інших словниках
-
хандра —
хандра́ іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
хандра —
СПЛІН, мед. гіпохондрія; п! МЕЛАНХОЛІЯ.
Словник синонімів Караванського
-
хандра —
див. печаль, згризота, ностальгія, тоска, скорб
Словник чужослів Павло Штепа
-
хандра —
ХАНДРА́¹, и, ж. Похмурий настрій, нудьга, пригніченість. Я ніс в душі хандру великосвітську, Що зветься сплін (П. Куліш); Було Їй [Білочці] сказано: нікуди не втікать І панову хандру потроху розважать (Л. Глібов); – Чого ж тоді спішишся?...
Словник української мови у 20 томах
-
хандра —
(-и) ж.; нарк. 1. Наркотик. БСРЖ, 642; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484. 2. Наркотичний голод. БСРЖ, 642; СЖЗ, 108; ЯБМ, 2, 484.
Словник жарґонної лексики української мови
-
хандра —
I хандр`а-и, ж. Похмурий настрій, нудьга, пригніченість. II х`андра-и, ж., зах. Норовлива кобила.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
хандра —
НУДЬГА́ (гнітючий душевний стан, викликаний бездіяльністю, відсутністю розваг, відсутністю інтересу до навколишнього), НУДО́ТА підсил. розм., СКУ́КА рідше, НУД розм., НУДА́ розм., ЗАНУ́ДА підсил. заст., НУ́ДИ мн., рідше; ХАНДРА́ розм., СПЛІН книжн. заст.
Словник синонімів української мови
-
хандра —
ХАНДРА́, и, ж. Похмурий настрій, нудьга, пригніченість. Я ніс в душі хандру великосвітську, Що зветься сплін (П. Куліш, Вибр., 1969, 378); Було Їй [Білочці] сказано: нікуди не втікать І панову хандру потроху розважать (Гл., Вибр., 1957, 143).
Словник української мови в 11 томах
-
хандра —
Хандра, -ри ж. Норовистая кобыла. Вх. Лем. 478.
Словник української мови Грінченка