хапкома
ХАПКОМА́, присл., розм. Те саме, що по́хапцем.
Питала [сестра], поспішаючи, хапкома, чи зарізати півня, чи не пора б вже колоть порося, і, обнявши мене добрим, невинним оком, щезала (Коцюб., II, 1955, 357).
Словник української мови (СУМ-11)