харчевня
ХАРЧЕ́ВНЯ, рідко ХАРЧІ́ВНЯ, і, ж., заст. Заїжджий двір, закусочна з дешевими й простими стравами.
Щербина отак і писав завжди по трактирах та харчевнях (Ільч., Серце жде, 1939, 323);
Тут містилися харчевні й кав’ярні, де в підвішених на ланцюгу казанах варилася баранина або великі, як тарілка, вареники з білого борошна з бараниною — так звані манти (Тулуб, В степу.., 1964, 53);
Навпроти храму Кайлас розташувалася харчевня. У ній паломники відпочивали, підкріплялися їжею (Минко, Намасте.., 1957, 26);
Він зайшов до кількох дешевих харчевень, та бажаних овочів не було і там: сезон на помідори ще не настав (Багмут, Опов., 1959, 90).
Словник української мови (СУМ-11)