хаточка
ХА́ТОЧКА, и, ж. Пестл. до ха́тка.
Хаточка на одшибі, малесенька, низесенька, біліє з-під старої груші, немов з-під зеленого намету (Вовчок, VI, 1956, 286);
Невеличка хаточка розбита була надвоє зеленим пологом (Мирний, III, 1954, 290).
Словник української мови (СУМ-11)