хаточка

ХА́ТОЧКА, и, ж.

Пестл. до ха́тка.

Хаточка на одшибі, малесенька, низесенька, біліє з-під старої груші, немов з-під зеленого намету (Марко Вовчок);

Невеличка хаточка розбита була надвоє зеленим пологом (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. хаточка — ха́точка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. хаточка — див. дім  Словник синонімів Вусика
3. хаточка — -и, ж. Пестл. до хатка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хаточка — ХА́ТОЧКА, и, ж. Пестл. до ха́тка. Хаточка на одшибі, малесенька, низесенька, біліє з-під старої груші, немов з-під зеленого намету (Вовчок, VI, 1956, 286); Невеличка хаточка розбита була надвоє зеленим пологом (Мирний, III, 1954, 290).  Словник української мови в 11 томах