хатонька
ХА́ТОНЬКА, и, ж.
Пестл. до ха́тка.
Зима була, і хуґа вила, Як звір скажений за вікном, А ми любесенько сиділи У теплій хатоньці рядком (Дніпрова Чайка);
У старого чабана В хатоньці вечірка, У старого чабана Кричать гості: “Гірко!” (І. Муратов);
Трудяща Ластівка край берега літала: Земельку мокрую збирала, Щоб хатоньку собі зліпить (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)