хатонька
ХА́ТОНЬКА, и, ж.
Пестл. до ха́тка.
Зима була, і хуґа вила, Як звір скажений за вікном, А ми любесенько сиділи У теплій хатоньці рядком (Дніпрова Чайка);
У старого чабана В хатоньці вечірка, У старого чабана Кричать гості: “Гірко!” (І. Муратов);
Трудяща Ластівка край берега літала: Земельку мокрую збирала, Щоб хатоньку собі зліпить (Л. Глібов).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хатонька — ха́тонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хатонька — див. дім Словник синонімів Вусика
- хатонька — -и, ж. Пестл. до хатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хатонька — ХА́ТОНЬКА, и, ж. Пестл. до ха́тка. Зима була, і хуга вила, Як звір скажений за вікном, А ми любесенько сиділи У теплій хатоньці рядком (Дн. Чайка, Тв., 1960, 340); У старого чабана В хатоньці вечірка, У старого чабана Кричать гості: «Гірко!» (Мур. Словник української мови в 11 томах
- хатонька — Хатонька, хаточка, -ки ж. ум. отъ хата. Словник української мови Грінченка