1. Словник української мови в 11 томах

хатонька

ХА́ТОНЬКА, и, ж. Пестл. до ха́тка.

Зима була, і хуга вила, Як звір скажений за вікном, А ми любесенько сиділи У теплій хатоньці рядком (Дн. Чайка, Тв., 1960, 340);

У старого чабана В хатоньці вечірка, У старого чабана Кричать гості: «Гірко!» (Мур., Лірика, 1954, 86);

Трудяща Ластівка край берега літала: Земельку мокрую збирала, Щоб хатоньку собі зліпить (Гл., Вибр., 1951, 131).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хатонька — ха́тонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хатонька — див. дім Словник синонімів Вусика
  3. хатонька — ХА́ТОНЬКА, и, ж. Пестл. до ха́тка. Зима була, і хуґа вила, Як звір скажений за вікном, А ми любесенько сиділи У теплій хатоньці рядком (Дніпрова Чайка); У старого чабана В хатоньці вечірка, У старого чабана Кричать гості: “Гірко!” (І. Словник української мови у 20 томах
  4. хатонька — -и, ж. Пестл. до хатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хатонька — Хатонька, хаточка, -ки ж. ум. отъ хата. Словник української мови Грінченка