хаточка
ХА́ТОЧКА, и, ж.
Пестл. до ха́тка.
Хаточка на одшибі, малесенька, низесенька, біліє з-під старої груші, немов з-під зеленого намету (Марко Вовчок);
Невеличка хаточка розбита була надвоє зеленим пологом (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хаточка — ха́точка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хаточка — див. дім Словник синонімів Вусика
- хаточка — -и, ж. Пестл. до хатка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хаточка — ХА́ТОЧКА, и, ж. Пестл. до ха́тка. Хаточка на одшибі, малесенька, низесенька, біліє з-під старої груші, немов з-під зеленого намету (Вовчок, VI, 1956, 286); Невеличка хаточка розбита була надвоє зеленим пологом (Мирний, III, 1954, 290). Словник української мови в 11 томах