хащуватий

ХАЩУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Укритий хащами.

Свого часу цю сент-іштванську висоту також штурмували радянські бійці. Може, саме там, по її крутих хащуватих схилах несли свого відважного лейтенанта Лошаков і Лукич! (Гончар, І, 1954, 460).

Значення в інших словниках

1. хащуватий — хащува́тий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. хащуватий — ХАЩУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Укритий хащами. Свого часу цю сент-іштванську висоту також штурмували радянські бійці. Може, саме там, по її крутих хащуватих схилах несли свого відважного лейтенанта Лошаков і Лукич! (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
3. хащуватий — -а, -е, рідко. Укритий хащами.  Великий тлумачний словник сучасної мови