1. Словник української мови в 11 томах

хащуватий

ХАЩУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Укритий хащами.

Свого часу цю сент-іштванську висоту також штурмували радянські бійці. Може, саме там, по її крутих хащуватих схилах несли свого відважного лейтенанта Лошаков і Лукич! (Гончар, І, 1954, 460).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хащуватий — хащува́тий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. хащуватий — ХАЩУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Укритий хащами. Свого часу цю сент-іштванську висоту також штурмували радянські бійці. Може, саме там, по її крутих хащуватих схилах несли свого відважного лейтенанта Лошаков і Лукич! (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. хащуватий — -а, -е, рідко. Укритий хащами. Великий тлумачний словник сучасної мови