1. Словник української мови у 20 томах

хащуватий

ХАЩУВА́ТИЙ, а, е, рідко.

Укритий хащами.

Свого часу цю сент-іштванську висоту також штурмували радянські бійці. Може, саме там, по її крутих хащуватих схилах несли свого відважного лейтенанта Лошаков і Лукич! (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хащуватий — хащува́тий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. хащуватий — -а, -е, рідко. Укритий хащами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хащуватий — ХАЩУВА́ТИЙ, а, е, рідко. Укритий хащами. Свого часу цю сент-іштванську висоту також штурмували радянські бійці. Може, саме там, по її крутих хащуватих схилах несли свого відважного лейтенанта Лошаков і Лукич! (Гончар, І, 1954, 460). Словник української мови в 11 томах