хвалькуватість
ХВАЛЬКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. хвалькува́тий.
За.. зухвалість і хвалькуватість його не полюбляли в батареї (Сміл., Зустрічі, 1936, 90);
Нашому мистецтву повинні бути однаково чужі як розгубленість перед складностями життя, згущення похмурих фарб, так і хвалькуватість, обивательське самовдоволення (Літ. Укр., 12.I 1965, 1).
Словник української мови (СУМ-11)