хвалькувато

ХВАЛЬКУВА́ТО. Присл. до хвалькува́тий.

— А ти знаєш, Ільку, — хвалькувато шепче Юрко,— ти знаєш, що я там був одного разу (Козл., Ю. Крук, 1957, 65);

Закінчивши довбати коритце для шпали, чорноока легко відкинула кайло і, підійшовши до Наді, хвалькувато сказала: — Бачила? (Ткач, Плем’я.., 1961, 39).

Значення в інших словниках

1. хвалькувато — хвалькува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хвалькувато — ХВАЛЬКУВА́ТО. Присл. до хвалькува́тий. – А ти знаєш, Ільку, – хвалькувато шепче Юрко, – ти знаєш, що я там був одного разу (П. Козланюк); Закінчивши довбати коритце для шпали, чорноока легко відкинула кайло і, підійшовши до Наді, хвалькувато сказала: – Бачила? (Д. Ткач).  Словник української мови у 20 томах
3. хвалькувато — Присл. до хвалькуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови