хвалькувато

ХВАЛЬКУВА́ТО.

Присл. до хвалькува́тий.

– А ти знаєш, Ільку, – хвалькувато шепче Юрко, – ти знаєш, що я там був одного разу (П. Козланюк);

Закінчивши довбати коритце для шпали, чорноока легко відкинула кайло і, підійшовши до Наді, хвалькувато сказала: – Бачила? (Д. Ткач).

Значення в інших словниках

1. хвалькувато — хвалькува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хвалькувато — Присл. до хвалькуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хвалькувато — ХВАЛЬКУВА́ТО. Присл. до хвалькува́тий. — А ти знаєш, Ільку, — хвалькувато шепче Юрко,— ти знаєш, що я там був одного разу (Козл.  Словник української мови в 11 томах