хвалькувато
ХВАЛЬКУВА́ТО.
Присл. до хвалькува́тий.
– А ти знаєш, Ільку, – хвалькувато шепче Юрко, – ти знаєш, що я там був одного разу (П. Козланюк);
Закінчивши довбати коритце для шпали, чорноока легко відкинула кайло і, підійшовши до Наді, хвалькувато сказала: – Бачила? (Д. Ткач).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвалькувато — хвалькува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хвалькувато — Присл. до хвалькуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хвалькувато — ХВАЛЬКУВА́ТО. Присл. до хвалькува́тий. — А ти знаєш, Ільку, — хвалькувато шепче Юрко,— ти знаєш, що я там був одного разу (Козл. Словник української мови в 11 томах