хвастовитий

ХВАСТОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хвалькува́тий.

І в інших молодиків були хвилини вагань і сумніву, та фальшивий сором і хвастовита легковажність не давали заговорити (Тулуб, Людолови, II, 1957, 175);

*Образно. Наливайко впізнав жовніра з хвастовитою пір’їною на шапці (Ле, Наливайко, 1957, 307).

Значення в інших словниках

1. хвастовитий — хвастови́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. хвастовитий — див. пихатий; хвалько  Словник синонімів Вусика
3. хвастовитий — ХВАСТОВИ́ТИЙ, а, е. Те саме, що хвалькува́тий. Ну, та й хвастовитий парубок: і те в його гарне, і се в його гарне, і тільки сам він і гарний (Сл.  Словник української мови у 20 томах
4. хвастовитий — -а, -е. Те саме, що хвалькуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хвастовитий — ХВАЛЬКУВА́ТИЙ (який любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь; який виражає хвастощі); ХВАЛЬКОВИ́ТИЙ, НЕСКРО́МНИЙ, ЗАДАВА́КУВАТИЙ, ХВАСТОВИ́ТИЙ, ХВАСТЛИ́ВИЙ, ФАНФАРО́НСЬКИЙ розм.  Словник синонімів української мови
6. хвастовитий — Хвастовитий, -а, -е Хвастливый. Ну, та й хвастовитий парубок: і те в його гарне, і се в його гарне, і тільки сам він і гарний. Зміев. у.  Словник української мови Грінченка