хвацтво

ХВА́ЦТВО, а, с., розм. Молодецтво, спритність.

— Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп’ячого хвацтва (Донч., V, 1957, 470).

Значення в інших словниках

1. хвацтво — хва́цтво іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хвацтво — ХВА́ЦТВО, а, с., розм. Молодецтво, спритність. – Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва (О. Донченко).  Словник української мови у 20 томах
3. хвацтво — -а, с., розм. Молодецтво, спритність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хвацтво — МОЛОДЕ́ЦТВО (нестримне завзяття), БРАВА́ДА, ЮНА́ЦТВО, ХВА́ЦТВО розм., БРАВУ́РА заст. Сокіл на Русі віддавна був символом відваги й молодецтва, не було вищої похвали, аніж "ясний сокіл" (з газети); — Випадок цей якраз підтверджує наші спостереження..  Словник синонімів української мови