хватькома
ХВАТЬКОМА́, присл., розм. Поспішно, наспіх.
— Бідна Саня! Це через мене зачіпають її погані люде [люди]. Щось недобре трапилось! — говорив він, хватькома надіваючи на себе одежу (Н.-Лев., V, 1966, 214).
Словник української мови (СУМ-11)ХВАТЬКОМА́, присл., розм. Поспішно, наспіх.
— Бідна Саня! Це через мене зачіпають її погані люде [люди]. Щось недобре трапилось! — говорив він, хватькома надіваючи на себе одежу (Н.-Лев., V, 1966, 214).
Словник української мови (СУМ-11)