хватькома
ХВАТЬКОМА́, присл., розм.
Поспішно, наспіх; хватком.
Василина вийшла за двір, а Одарка з Яриною бігцем побігли до комори, хватькома набрали сиру, масла, яєць, меду (І. Нечуй-Левицький);
Кость присунув йому дзиглика й хватькома глянув у лице (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)