Словник української мови в 11 томах

хвильчастий

ХВИЛЬЧА́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що хвиля́стий.

Ледве помітні хвильчасті кола зникали на тому місці, де Луїза пішла на дно (Рибак, Що сталося.., 1947, 132).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. хвильчастий — хвильча́стий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. хвильчастий — ХВИЛЬЧА́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що хвиля́стий. Ледве помітні хвильчасті кола зникали на тому місці, де Луїза пішла на дно (Н. Рибак).  Словник української мови у 20 томах
  3. хвильчастий — -а, -е, рідко. Те саме, що хвилястий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвильчастий — ХВИЛЯ́СТИЙ (про водну поверхню — з хвилями), ХВИ́ЛЬНИЙ, ХВИЛЬОВИ́Й, ХВИЛЬЧА́СТИЙ рідше; РОЗБУ́РХАНИЙ, БРИЖУВА́ТИЙ (укритий брижами); БУРУ́НИСТИЙ, БУРУ́ННИЙ (з бурунами; такий, як бурун). На березі хвилястої Десни.. Стояло місто, оповите в сни (М.  Словник синонімів української мови