хвильчастий

ХВИЛЬЧА́СТИЙ, а, е, рідко.

Те саме, що хвиля́стий.

Ледве помітні хвильчасті кола зникали на тому місці, де Луїза пішла на дно (Н. Рибак).

Значення в інших словниках

1. хвильчастий — хвильча́стий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. хвильчастий — -а, -е, рідко. Те саме, що хвилястий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. хвильчастий — ХВИЛЯ́СТИЙ (про водну поверхню — з хвилями), ХВИ́ЛЬНИЙ, ХВИЛЬОВИ́Й, ХВИЛЬЧА́СТИЙ рідше; РОЗБУ́РХАНИЙ, БРИЖУВА́ТИЙ (укритий брижами); БУРУ́НИСТИЙ, БУРУ́ННИЙ (з бурунами; такий, як бурун). На березі хвилястої Десни.. Стояло місто, оповите в сни (М.  Словник синонімів української мови
4. хвильчастий — ХВИЛЬЧА́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що хвиля́стий. Ледве помітні хвильчасті кола зникали на тому місці, де Луїза пішла на дно (Рибак, Що сталося.., 1947, 132).  Словник української мови в 11 томах