хвилювання

ХВИЛЮВА́ННЯ, я, с.

1. Рух хвиль на поверхні води, коливання її.

Із спостережень над хвилями встановлено, що хвилювання води виникає внаслідок виведення часток води із рівноваги (з наук. літ.);

// Хвилеподібне погойдування, хитання рослин.

То Клеаріста йде у хвилюванні нив; Блакить очей горить із-під дугастих брів (М. Зеров).

2. Нервове збудження, стан неспокою, зумовлені страхом, радістю, тривогою, чеканням і т. ін.

Мстислав намагався бути спокійним, але його хвилювання помітили всі (А. Хижняк);

Ніщо так не втомлює, як безупинне хвилювання, як нетерпляче чекання (Ю. Шовкопляс);

Від радісного хвилювання втома розвіялася, як пара (З. Тулуб);

Кожний розуміє, що написати хороший вірш без душевного хвилювання не можна (А. Малишко);

// Неспокій, тривога в масі людей, у народі.

Серед криків і хвилювання товпи, серед сальв рушничних, звуків якоїсь музики показалася княжа коляска! (Г. Хоткевич);

І раптом навколо врочистая тиша настала, І ось хвилювання по натовпі людськім пройшло (Л. Забашта).

Значення в інших словниках

1. хвилювання — хвилюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. хвилювання — див. неспокій  Словник синонімів Вусика
3. хвилювання — Психічний стан людини, зумовлений надмірним збудженням нервової системи, її перевантаженням позитивними абонегативними переживаннями, є показником емоційного стану людини. Надмірне...  Словник-довідник музичних термінів
4. хвилювання — -я, с. 1》 Рух хвиль на поверхні води, коливання її. || Хвилеподібне погойдування, хитання рослин. 2》 Нервове збудження, стан неспокою, зумовлені страхом, радістю, тривогою, чеканням і т. ін. || Неспокій, тривога в масі людей, у народі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хвилювання — ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛ підсил., ОП'ЯНІ́ННЯ підсил., СП'ЯНІ́ННЯ підсил., ХМІЛЬ чого, підсил., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯ діал.; АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження).  Словник синонімів української мови
6. хвилювання — Хвилюва́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хвилювання — ХВИЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Рух хвиль на поверхні води, коливання її. Із спостережень над хвилями встановлено, що хвилювання води виникає внаслідок виведення часток води із рівноваги (Курс заг. геол., 1947, 45); // Хвилеподібне погойдування, хитання рослин.  Словник української мови в 11 томах
8. хвилювання — Хвилювання, -ня с. Волненіе.  Словник української мови Грінченка