Словник української мови Грінченка

хвилювання

Хвилювання, -ня

с. Волненіе.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хвилювання — хвилюва́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. хвилювання — див. неспокій  Словник синонімів Вусика
  3. хвилювання — Психічний стан людини, зумовлений надмірним збудженням нервової системи, її перевантаженням позитивними абонегативними переживаннями, є показником емоційного стану людини. Надмірне...  Словник-довідник музичних термінів
  4. хвилювання — ХВИЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Рух хвиль на поверхні води, коливання її. Із спостережень над хвилями встановлено, що хвилювання води виникає внаслідок виведення часток води із рівноваги (з наук. літ.); // Хвилеподібне погойдування, хитання рослин.  Словник української мови у 20 томах
  5. хвилювання — -я, с. 1》 Рух хвиль на поверхні води, коливання її. || Хвилеподібне погойдування, хитання рослин. 2》 Нервове збудження, стан неспокою, зумовлені страхом, радістю, тривогою, чеканням і т. ін. || Неспокій, тривога в масі людей, у народі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хвилювання — ЗБУ́ДЖЕННЯ (стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ННЯ, ПАЛ підсил., ОП'ЯНІ́ННЯ підсил., СП'ЯНІ́ННЯ підсил., ХМІЛЬ чого, підсил., ГАРЯ́ЧКА підсил. розм., ПОДРА́ЗНЕННЯ діал.; АФЕ́КТ (дуже велике, але короткочасне збудження).  Словник синонімів української мови
  7. хвилювання — Хвилюва́ння, -ння, -нню, в -нні  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хвилювання — ХВИЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Рух хвиль на поверхні води, коливання її. Із спостережень над хвилями встановлено, що хвилювання води виникає внаслідок виведення часток води із рівноваги (Курс заг. геол., 1947, 45); // Хвилеподібне погойдування, хитання рослин.  Словник української мови в 11 томах