хвилювання —
хвилюва́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
хвилювання —
див. неспокій
Словник синонімів Вусика
хвилювання —
Психічний стан людини, зумовлений надмірним збудженням нервової системи, її перевантаженням позитивними абонегативними переживаннями, є показником емоційного стану людини. Надмірне...
Словник-довідник музичних термінів
хвилювання —
ХВИЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Рух хвиль на поверхні води, коливання її. Із спостережень над хвилями встановлено, що хвилювання води виникає внаслідок виведення часток води із рівноваги (з наук. літ.); // Хвилеподібне погойдування, хитання рослин.
Словник української мови у 20 томах
хвилювання —
-я, с. 1》 Рух хвиль на поверхні води, коливання її. || Хвилеподібне погойдування, хитання рослин. 2》 Нервове збудження, стан неспокою, зумовлені страхом, радістю, тривогою, чеканням і т. ін. || Неспокій, тривога в масі людей, у народі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хвилювання —
ХВИЛЮВА́ННЯ, я, с. 1. Рух хвиль на поверхні води, коливання її. Із спостережень над хвилями встановлено, що хвилювання води виникає внаслідок виведення часток води із рівноваги (Курс заг. геол., 1947, 45); // Хвилеподібне погойдування, хитання рослин.
Словник української мови в 11 томах
хвилювання —
Хвилювання, -ня с. Волненіе.
Словник української мови Грінченка