хекання

ХЕ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. хе́кати і звуки, утворювані цією дією.

Їм часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей (Коцюб., II, 1955, 312);

Вже він чує хекання собаки, який суне на животі за ним слідом (Ю. Янов., II, 1954, 44).

Значення в інших словниках

1. хекання — хе́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. хекання — ХЕ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. хе́кати і звуки, утворювані цією дією. Їм часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей (М. Коцюбинський); Вже він чує хекання собаки, який суне на животі за ним слідом (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. хекання — -я, с. Дія за знач. хекати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови