ХЕХЕ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хехе́кати і звуки, утворювані цією дією.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
хехекання —
хехе́кання іменник середнього роду розм.
Орфографічний словник української мови
хехекання —
ХЕХЕ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хехе́кати і звуки, утворювані цією дією. Я знав, що ти не сама вдома, хе-хе. Лесеві аж недобре зробилося від того хехекання, аж нудота підступила до горла. – Може й знав, та помилився – сухо відрізала Марта, не зачиняючи сінешних дверей (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
хехекання —
-я, с., розм. Дія за знач. хехекати і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови