Словник української мови в 11 томах

хехекання

ХЕХЕ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хехе́кати і звуки, утворювані цією дією.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. хехекання — хехе́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. хехекання — ХЕХЕ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хехе́кати і звуки, утворювані цією дією. Я знав, що ти не сама вдома, хе-хе. Лесеві аж недобре зробилося від того хехекання, аж нудота підступила до горла. – Може й знав, та помилився – сухо відрізала Марта, не зачиняючи сінешних дверей (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. хехекання — -я, с., розм. Дія за знач. хехекати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови