хехекання

хехе́кання

-я, с., розм.

Дія за знач. хехекати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. хехекання — хехе́кання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. хехекання — ХЕХЕ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хехе́кати і звуки, утворювані цією дією. Я знав, що ти не сама вдома, хе-хе. Лесеві аж недобре зробилося від того хехекання, аж нудота підступила до горла. – Може й знав, та помилився – сухо відрізала Марта, не зачиняючи сінешних дверей (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
3. хехекання — ХЕХЕ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хехе́кати і звуки, утворювані цією дією.  Словник української мови в 11 томах