хехекання
хехе́кання
-я, с., розм.
Дія за знач. хехекати і звуки, утворювані цією дією.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хехекання — хехе́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- хехекання — ХЕХЕ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хехе́кати і звуки, утворювані цією дією. Я знав, що ти не сама вдома, хе-хе. Лесеві аж недобре зробилося від того хехекання, аж нудота підступила до горла. – Може й знав, та помилився – сухо відрізала Марта, не зачиняючи сінешних дверей (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- хехекання — ХЕХЕ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хехе́кати і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах