1. Словник української мови у 20 томах

хехекання

ХЕХЕ́КАННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. хехе́кати і звуки, утворювані цією дією.

Я знав, що ти не сама вдома, хе-хе. Лесеві аж недобре зробилося від того хехекання, аж нудота підступила до горла. – Може й знав, та помилився – сухо відрізала Марта, не зачиняючи сінешних дверей (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хехекання — хехе́кання іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хехекання — -я, с., розм. Дія за знач. хехекати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. хехекання — ХЕХЕ́КАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хехе́кати і звуки, утворювані цією дією. Словник української мови в 11 томах