хильнутися
ХИЛЬНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Те саме, що відхили́тися 1, 2.
Кулак упав парубкові на вухо важко — голова хильнулась набік, картуз спав, і все тіло так схитнулось, що хлопець трохи не впав (Гр., II, 1963, 128);
Вони метко хильнулись в тінь урвищ і кинулися бігти. Кулі не наздоганяли їх (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 72).
Словник української мови (СУМ-11)