хитко

ХИ́ТКО. Присл. до хитки́й.

Курка лупнула очима й хитко задибуляла ніжками (Добр., Тече річка.., 1961, 42).

Значення в інших словниках

1. хитко — хи́тко прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. хитко — ХИ́ТКО. Присл. до хитки́й. Курка лупнула очима й хитко задибуляла ніжками (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
3. хитко — Присл. до хиткий.  Великий тлумачний словник сучасної мови