хитросплетіння

ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ, я, с., книжн.

1. Майстерне, складне переплетення чого-небудь; складний, мудрований виклад, розвиток чого-небудь (думок, сюжету і т. ін.).

При читанні твору [«Біла пляма» В. Козаченка] не бачиш традиційних елементів полегшеного пригодництва, сюжетних хитросплетінь, розрахованих лише на зовнішню ефектність (Рад. літ-во, 4, 1971, 30).

2. перев. мн. Хитра політика, хитрі, підступні задуми.

Ми ніколи не погодимося з тими, хто свідомо чи несвідомо хотів би класову суть нашого мистецтва всілякими хитросплетіннями звести нанівець (Літ. Укр., 26.III 1963, 1).

Значення в інших словниках

1. хитросплетіння — хитросплеті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. хитросплетіння — ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ, я, с., книжн. 1. Майстерне, складне переплетення чого-небудь; складний, з домішкою хитрощів, мудрований виклад, розвиток чого-небудь (думок, сюжету і т. ін.). При читанні твору [“Біла пляма”...  Словник української мови у 20 томах
3. хитросплетіння — -я, с., книжн. 1》 Майстерне, складне переплетення чого-небудь; складний, мудрований виклад, розвиток чого-небудь (думок, сюжету і т. ін.). 2》 перев. мн. Хитра політика, хитрі, підступні задуми.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хитросплетіння — ПЕРЕПЛЕ́ТЕННЯ (щось переплетене), ПЕРЕПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕ́ТЕННЯ, ПЛЕТІ́ННЯ, СПЛЕТІ́ННЯ, ПЛЕ́ТИВО, ПЛУТАНИ́НА, ПЛУТАНИ́ЦЯ розм., ПЛУ́ТАНКА розм., ЗА́ПЛУТ діал. (щось переплутане); ПЛЕТЕНИ́ЦЯ (про події, явища тощо); ХИТРОСПЛЕТІ́ННЯ книжн.  Словник синонімів української мови