хлипко

ХЛИ́ПКО, розм. Присл. до хлипки́й.

А як дощиком вдарило в вікна знадвору Вересневим, густим передзвонисто й хлипко, То сусіда сказав: — Так Ванюша із зборів Як приходив бувало, то стукав у шибку (Мал., Звенигора, 1959, 327);

Під колесами хлипко чавкає рідке болото (Хлібороб Укр., 11, 1967, 32);

Рівну синяву зрізую веслами, хвилі хлюпають хлипко під човником (Забіла, Поезії, 1963, 75).

Значення в інших словниках

1. хлипко — хли́пко прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
2. хлипко — ХЛИ́ПКО, розм. Присл. до хлипки́й. А як дощиком вдарило в вікна знадвору Вересневим, густим передзвонисто й хлипко, То сусіда сказав: – Так Ванюша із зборів Як приходив бувало, то стукав у шибку (А.  Словник української мови у 20 томах
3. хлипко — розм. Присл. до хлипкий.  Великий тлумачний словник сучасної мови