хлипнути

ХЛИ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до хли́пати.

Катря ще хлипнула. Потім крайком хустки витерла очі (Головко, II, 1957, 334);

— Ой,— видихнула Орися, одірвавши долоні від обличчя, і жалісно хлипнула скривленими губками (Тют., Вир, 1964, 250);

— Дуже вас прошу, не одправляйте!..Тут усі наші… А там вилікують і потім зашлють кудись..-Черниш поставив заряджаючим іншого бійця, а Блаженкові наказав іти в бліндаж. Боєць розчулено хлипнув: — Спасибі… Щасти вам, товаришу командир (Гончар, III, 1959, 44);

Підвівся Давид, жадібно хлипнув раз, удруге на повні груди. А рудий узяв ззаду за зв’язані руки і повів у флігель (Головко, II, 1957, 163);

— Вставай! — Денис хлипнув спросоння і перевернувся на другий бік (Тют., Вир, 1960, 243).

Значення в інших словниках

1. хлипнути — хли́пнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хлипнути — ХЛИ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до хли́пати. Катря ще хлипнула. Потім крайком хустки витерла очі (А. Головко); – Ой, – видихнула Орися, одірвавши долоні від обличчя, і жалісно хлипнула скривленими губками (Григорій Тютюнник); – Дуже вас прошу...  Словник української мови у 20 томах
3. хлипнути — -ну, -неш, док. Однокр. до хлипати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хлипнути — ДИ́ХАТИ (робити вдихи і видихи), ВІДДИХА́ТИ (ВІДДИ́ХУВАТИ рідше), ЗВО́ДИТИ ДУХ розм., ТХНУ́ТИ заст.; ХАПА́ТИ ПОВІ́ТРЯ (жадібно); СА́ПАТИ (важко, із свистом); ХЛИ́ПАТИ (важко, голосно); ХА́КАТИ розм., ХЕ́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. хлипнути — Хли́пнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ хлипати. Всхлипнуть.  Словник української мови Грінченка