Словник української мови Грінченка

хлипнути

Хли́пнути, -ну, -неш

гл. одн. в. отъ хлипати. Всхлипнуть.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. хлипнути — хли́пнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. хлипнути — ХЛИ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до хли́пати. Катря ще хлипнула. Потім крайком хустки витерла очі (А. Головко); – Ой, – видихнула Орися, одірвавши долоні від обличчя, і жалісно хлипнула скривленими губками (Григорій Тютюнник); – Дуже вас прошу...  Словник української мови у 20 томах
  3. хлипнути — -ну, -неш, док. Однокр. до хлипати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлипнути — ДИ́ХАТИ (робити вдихи і видихи), ВІДДИХА́ТИ (ВІДДИ́ХУВАТИ рідше), ЗВО́ДИТИ ДУХ розм., ТХНУ́ТИ заст.; ХАПА́ТИ ПОВІ́ТРЯ (жадібно); СА́ПАТИ (важко, із свистом); ХЛИ́ПАТИ (важко, голосно); ХА́КАТИ розм., ХЕ́КАТИ розм.  Словник синонімів української мови
  5. хлипнути — ХЛИ́ПНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до хли́пати. Катря ще хлипнула. Потім крайком хустки витерла очі (Головко, II, 1957, 334); — Ой,— видихнула Орися, одірвавши долоні від обличчя, і жалісно хлипнула скривленими губками (Тют.  Словник української мови в 11 томах