хлопище
ХЛОПИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до хлоп¹ 2.
Двері ванькира відчинилися, і, схиляючися, щоб не вдаритися головою в одвірок, до ванькира ввійшов здоровенний хлопище (Фр., VIII, 1952, 21);
Тимофій несе молоду вільху на плечі. Здоровенний, мов смерека, незграбний.. хлопище (Хотк., II, 1966, 381).
Словник української мови (СУМ-11)