хлопченя

ХЛОПЧЕНЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до хло́пець 1.

Біля дому, в сусідньому дворі, мале хлопченя ганялося за індиком (Ю. Бедзик, Вогонь.., 1960, 109);

А десь близько, в білій тиші ранній, Хлопченя із чубчиком льняним, Тілько що навчившись говорити, Підбира, ласкаве і сердите, Перші пари непокірних рим (Рильський, III, 1961, 20).

Значення в інших словниках

1. хлопченя — хлопченя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хлопченя — див. дитина; хлопець  Словник синонімів Вусика
3. хлопченя — ХЛОПЧЕНЯ́, ня́ти, с. Зменш.-пестл. до хло́пець 1. Ходіть лишень ближче, хлопченята, я по яблучку вам дам (Марко Вовчок); Біля дому, в сусідньому дворі, мале хлопченя ганялося за індиком (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. хлопченя — -яти, с. Зменш.-пестл. до хлопець 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хлопченя — Хлопченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)