хлопченя

ХЛОПЧЕНЯ́, ня́ти, с.

Зменш.-пестл. до хло́пець 1.

Ходіть лишень ближче, хлопченята, я по яблучку вам дам (Марко Вовчок);

Біля дому, в сусідньому дворі, мале хлопченя ганялося за індиком (Ю. Бедзик);

А десь близько, в білій тиші ранній, Хлопченя із чубчиком льняним [лляним], Тілько що навчившись говорити, Підбира, ласкаве і сердите, Перші пари непокірних рим (М. Рильський);

Хлопченя, певно, плакало, бо шмигало носом (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. хлопченя — хлопченя́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. хлопченя — див. дитина; хлопець  Словник синонімів Вусика
3. хлопченя — -яти, с. Зменш.-пестл. до хлопець 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. хлопченя — Хлопченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. хлопченя — ХЛОПЧЕНЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до хло́пець 1. Біля дому, в сусідньому дворі, мале хлопченя ганялося за індиком (Ю. Бедзик, Вогонь..  Словник української мови в 11 томах