1. Словник української мови у 20 томах

хлопченя

ХЛОПЧЕНЯ́, ня́ти, с.

Зменш.-пестл. до хло́пець 1.

Ходіть лишень ближче, хлопченята, я по яблучку вам дам (Марко Вовчок);

Біля дому, в сусідньому дворі, мале хлопченя ганялося за індиком (Ю. Бедзик);

А десь близько, в білій тиші ранній, Хлопченя із чубчиком льняним [лляним], Тілько що навчившись говорити, Підбира, ласкаве і сердите, Перші пари непокірних рим (М. Рильський);

Хлопченя, певно, плакало, бо шмигало носом (Валерій Шевчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлопченя — хлопченя́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. хлопченя — див. дитина; хлопець Словник синонімів Вусика
  3. хлопченя — -яти, с. Зменш.-пестл. до хлопець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хлопченя — Хлопченя́, -ня́ти, -ня́ті, -ня́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. хлопченя — ХЛОПЧЕНЯ́, я́ти, с. Зменш.-пестл. до хло́пець 1. Біля дому, в сусідньому дворі, мале хлопченя ганялося за індиком (Ю. Бедзик, Вогонь.. Словник української мови в 11 томах