хльостати

ХЛЬО́СТАТИ, аю, аєш, недок., перех. і неперех. Те саме, що хльо́скати.

Що день, то неборак, знай, молиться все богу, Щоб швидше дівчину побачити небогу, І чулих воликів, знай., хльоста батогом, Поки опиниться перед своїм двором (Г.-Арт., Байки.., 1958, 46);

Есесівець не підпускав нікого. Він з реготом хльостав жінку по руках і по голові (Хижняк, Тамара, 1959, 247);

Запаска аж хльостала по ногах (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 178);

В обличчя хльостав дощ, над лісом бив грім, стогнали сосни, під ногами плющало болото (Десняк, Опов., 1951, 84);

Вночі ти йшов, і град тебе хльостав, І сніг, і злива гойно частували (Перв., І, 1958, 131).

Значення в інших словниках

1. хльостати — хльо́стати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. хльостати — див. бити  Словник синонімів Вусика
3. хльостати — ХЛЬО́СТАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без прям. дод. Те саме, що хльо́скати. Антосьо хльостав різкою на городі (А. Свидницький); Що день, то неборак, знай, молиться все богу, Щоб швидше дівчину побачити небогу, І чулих воликів, знай.  Словник української мови у 20 томах
4. хльостати — -аю, -аєш, недок., перех. і неперех. Те саме, що хльоскати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. хльостати — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал.  Словник синонімів української мови
6. хльостати — Хльо́стати, -таю, -таєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. хльостати — Хльо́стати, -таю, -єш гл. Стегать. Антосьо хльостав різкою на городі. Св. Л. 138.  Словник української мови Грінченка