хмаровище
ХМАРОВИ́ЩЕ, а, с. Збільш. до хма́ра.
Дощ, витрусивши безліч краплин, посунув свої хмари далі, збирав до себе всі випари і перешиковував хмаровище (Ю. Янов., II, 1958, 177);
Над відкритими степами півдня проносились страхітливі чорні бурі.. Велелюдні селянські процесії, виходячи в хмаровищах куряви насупроти стихії, падали навколішки, благали, щоб вщухло (Гончар, І, 1959, 3).
Словник української мови (СУМ-11)