хмарочос
ХМАРОЧО́С, а, ч. Дуже високий багатоповерховий будинок (перев. в американських містах).
Архітектура [Ріо-де-Жанейро] різноманітна, від старовинних португальських палаців до сучасних американських хмарочосів (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 47);
Руками таких, як ми, радянських людей підносяться до небес.. стрункі, залиті сяйвом хмарочоси (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 93);
*Образно. Галя без жалю дивилась, як пропливає стороною на обрії елеватор, цей її сліпий степовий хмарочос (Гончар, Тронка, 1963, 296);
*У порівн. Він уже видерся метрів на двадцять, а стіна і далі здіймалася над ним, стрімка, як хмарочос (Гончар, III, 1959, 100).
Словник української мови (СУМ-11)