Словник української мови в 11 томах

хмурно

ХМУ́РНО. Присл. до хмурни́й.

— Що ж, вечеря готова́ — питає пан уже хмурніше (Вовчок, І, 1955, 122);

// у знач. присудк, сл.

Ой темно та хмурно на третій день: Два яснії сонця потухали (Мирний, V, 1955, 269).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. хмурно — хму́рно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. хмурно — див. хмарно; хмуро  Словник синонімів Вусика
  3. хмурно — ХМУ́РНО. Присл. до хмурни́й. – Що ж, вечеря готова́ – питає пан уже хмурніше (Марко Вовчок); // у знач. пред. Ой темно та хмурно на третій день: Два яснії сонця потухали (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  4. хмурно — Присл. до хмурний. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хмурно — Хму́рно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)