хмурно
ХМУ́РНО. Присл. до хмурни́й.
— Що ж, вечеря готова́ — питає пан уже хмурніше (Вовчок, І, 1955, 122);
// у знач. присудк, сл.
Ой темно та хмурно на третій день: Два яснії сонця потухали (Мирний, V, 1955, 269).
Словник української мови (СУМ-11)