хмурно
ХМУ́РНО. Присл. до хмурни́й.
— Що ж, вечеря готова́ — питає пан уже хмурніше (Вовчок, І, 1955, 122);
// у знач. присудк, сл.
Ой темно та хмурно на третій день: Два яснії сонця потухали (Мирний, V, 1955, 269).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хмурно — хму́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хмурно — див. хмарно; хмуро Словник синонімів Вусика
- хмурно — ХМУ́РНО. Присл. до хмурни́й. – Що ж, вечеря готова́ – питає пан уже хмурніше (Марко Вовчок); // у знач. пред. Ой темно та хмурно на третій день: Два яснії сонця потухали (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
- хмурно — Присл. до хмурний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хмурно — Хму́рно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)