хмурно
ХМУ́РНО.
Присл. до хмурни́й.
– Що ж, вечеря готова́ – питає пан уже хмурніше (Марко Вовчок);
// у знач. пред.
Ой темно та хмурно на третій день: Два яснії сонця потухали (Панас Мирний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хмурно — хму́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хмурно — див. хмарно; хмуро Словник синонімів Вусика
- хмурно — Присл. до хмурний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хмурно — Хму́рно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хмурно — ХМУ́РНО. Присл. до хмурни́й. — Що ж, вечеря готова́ — питає пан уже хмурніше (Вовчок, І, 1955, 122); // у знач. присудк, сл. Ой темно та хмурно на третій день: Два яснії сонця потухали (Мирний, V, 1955, 269). Словник української мови в 11 томах